В країні війна, яка триває ще з 2014 року. Кожен по різному відноситься до цієї трагедії. Хтось безпосередньо знаходиться на фронті, хтось волонтерить та збирає кошти для сил оборони, дехто допомагає простою фізичною працею в доставці гуманітарної допомоги тощо.
Так, деякі члени нашого суспільства не приймають у вищезазначеному участь і напевне мають на це право, оскільки кожен сам обирає свій життєвий шлях.
Але найаморальніше, що серед нас, серед українців, виявляється ще є “вовки в овечій шкурі”, які прикриваючись своїми патріотичними гаслами, або ж навіть цілими громадськими організаціями, тривалий час торгують з представниками агресора. Про це пише центр журналістських розслідувань CorruptUA.
Стало відомо, що колишній директор Краснопільського агролісгоспу (Сумська область), а сьогодні засновник та директор деревообробного підприємства ТОВ “ВВ Агро-Стен” Віктор Пімоненко, тривалий час постачав пиломатеріали підприємству з країни-агресора – ТОВ “Карелія Упофлор СіАйЄС” (росія, калужська область), для чого і замовляв сертифікати на походження лісоматеріалів.
Тобто, пан Віктор фактично збагачувався сам та допомагав агресору заробляти кошти на українському лісі, який потім він і знищував фізично.
Примітно, що під час 2022 воєнного року, чистий прибуток підприємства Пімоненко зріс в 2 рази у порівнянні з попереднім періодом. І це підприємство знаходиться поблизу кордону з рф.
Сьогодні Віктор Пімоненко, разом зі своїми “братами по цеху”, одним з яких є псевдо-блогер Данііл Маландій, намагаються розхитати країну із середини, прикидаючись патріотами та “опікунами” всього деревообробного бізнесу. Вони активно намагаються повернути свої старі схеми в лісову галузь навіть під час повномасштабного вторгнення.
Гарний проросійський там-дем виходить: Пимоненко торгує з рф, а Маландій продовжує нести свої замовні нісенітниці руською (напевне рідною) мовою, намагаючись повернути в галузь принципи часів януковича.
І в той час , коли українці з 2014 року вимагають у всього світу ввести санкції проти російських компаній, окремі наші псевдо-активісти, виявляється, продовжують співпрацювати з агресором. Чи потрібні нам такі підприємці? Питання до суспільства та контролюючих органів.